Blog

Онлайн опитування “Прихильність жінок, які живуть з ВІЛ, до АРВ-терапії” в Україні
новини

Онлайн опитування “Прихильність жінок, які живуть з ВІЛ, до АРВ-терапії” в Україні

Благодійна організація “Позитивні жінки” запустила онлайн-опитування “Прихильність жінок, які живуть з ВІЛ, до АРВ-терапії”. Опитування проводиться по всій території України, анкету можна заповнити з телефону.

“Зараз, коли ми говоримо про досягення цілей 90-90-90 – 90% людей, які живуть з ВІЛ, знають про свій статус, 90% отримують лікування, 90% мають невизначене вірусне навантаження – важливо зрозуміти, що саме стає перешкодою у тому, щоб звернутися до лікаря, отримати належне лікування та дотримуватися режиму прийому. Жінки мають особливо багато різних чинників,  які можуть впливати на дотримання прихильності до лікування: це і залежність від партнера, в тому числі економічна, і необхідність доглядати дітей або інших членів родини, вести побут, і стигма та самостигма. Крім того, існують певні обмеження, які поки що є у медичній сфері. Ми хочемо запитати самих жінок, наскільки в їх житті проявленні ці обмеження, щоб далі з ними працювати. Особливо цікаво, наскільки різними (або ні) будуть відповіді жінок з обласних центрів, та жінок з малих міст та сіл” – коментує Аліна Ярославська, координаторка онлайн-дослідження.

Очікується, що дослідження буде проведено протягом вересня-жовтня, і у ньому прийме участь близько 300 жінок.

Ми звертаємося до партнерських організацій та зацікавлених осіб поширити посилання на опитування серед клієнток та колежанок.

3 thoughts on “Онлайн опитування “Прихильність жінок, які живуть з ВІЛ, до АРВ-терапії” в Україні

  1. Кира

    В этом году будет 8 лет как я узнала о статусе и принимаю АРТ. В большинстве этого времени АРТ я принимаю как положено, хоть начало приема далось мне очень тяжело, настолько, что я сама сокращала дозу (2 недели), пока врач не узнал. Я не верю в то, что эти таблетки нужно принимать минута в минуту как утверждают врачи, ибо когда ты не сидишь дома время приема бывает сложно не подвинуть. Но от этого хуже для здоровья не становится, клетки не падают, вирусная не растет и прочее.. главное принимать!
    Не знаю как в областных городах, но в нашем Каменском задолбаешься ходить и ежемесячно получать таблетки, с работы столько не отпускают и т.д. Я не понимаю почему в одних центрах раз в 3 мес пришел и забыл, а в других приходится бывать так часто и находится в очереди рядом, если будем откровенными ( наверное во всех центрах есть такие личности) с неблагополучными людьми, от которых подхватить что-либо проще простого.

  2. Наташа

    Итак меня завут Наташа сама из маленького города Донецкой области (там узнала о своём статусе) где и сталкнулась с дискрименацией в больнице!
    При родах мне принесли бумагу и сказали подписей отказ от ребенка(сказали что ребёнок будет больной и от таких отказываются) от каких таких?!
    Сегодня проживаю в Днепре неособо скрываю свой статус потому что владею инфой)
    У меня здаровый ребёнок!) пью препараты пару лет у меня хорошая преверженость.
    У меня хорошая работа много друзей и они знают про мой статус все)
    Но часто вижу страх в глазах врачей и предвзято отношение.
    Не все врачи, но это есть.
    Самостигматизация была у меня много лет из-за того что не было правильно донесена информация.
    И мой гениколог рассказала нашей общей знакомой а та естественно дальше. Есть масса примеров за 15 лет и тем нимения у меня офигительно жизнь любищие родные и друзья.
    Спасибо

  3. Аліна Ярославська

    Кира, Наташа, спасибо что написали!
    Мы работаем над тем, чтобы положение и качество жизни женщин, живущих с ВИЧ в Украине, все-таки улучшалось.
    Здоровья вам!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *