Blog

Позитивні жінки звітують щодо впровадження інструменту з моніторингу насильства серед жінок, які живуть з ВІЛ
новини

Позитивні жінки звітують щодо впровадження інструменту з моніторингу насильства серед жінок, які живуть з ВІЛ

В 2019 році БО «Позитивні жінки» впровадила новий інструмент – «Моніторинг насильства серед жінок, які живуть з ВІЛ, в програмах профілактики, догляду та підтримки у зв’язку з ВІЛ». Метою дослідження на базі спільноти було визначення ключових характеристик насильства по відношенню до жінок, які живуть з ВІЛ, та бар’єрів в доступі до отримання допомоги постраждалих від насильства ВІЛ-позитивних жінок в 10 областях України.

Зазначеному моніторингу передували дані дослідження з питань сексуального та репродуктивного здоров’я БО «Позитивні жінки» (в 2016 року), яке виявило, що третина жінок, які живуть з ВІЛ (35%), пережили насильство з боку свого сексуального партнера або чоловіка, а чверть з них (24%) – до того, як отримали ВІЛ-позитивний статус. Тобто фактор насильства треба розцінювати як складову уразливості до ВІЛ. Половина жінок (51%) після досвіду насильства не мали ніякої підтримки.

 Дослідниці поставили перед собою наступні завдання:

  1. Вивчити персональну оцінку жінками свого життєвого досвіду в ситуаціях, коли вони переживали гендерне насильство (ГН).
  2. Вивчити досвід звернення або причин не звернення жінок за допомогою.
  3. Вивчити особливості організації допомоги постраждалим від насильства, зокрема, доступу до притулків.
  4. Проаналізувати існуючі бар’єри при отриманні допомоги.

Анкета містить питання, що стосуються вимірювання рівня фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства по відношенню до жінок, які живуть з ВІЛ, а також бар’єрів у зверненні за допомогою. Анкета є адаптованою національною версією міжнародного дослідження на базі спільноти жінок, які живуть з ВІЛ, – “Дослідження проблеми насильства по відношенню до жінок, які живуть з ВІЛ в Східній Європі та Центральній Азії”, проведеного Євразійською Жіночою мережею зі СНІДу в 12 країнах наприкінці 2018 року[1].

В опитуванні брали участь 300 жінок, які живуть з ВІЛ, з 10 регіонів України серед них:

  • 68 жінок (23%) є учасницями програм зменшення шкоди
  • 196 жінок (65%) є учасницями програм догляду та підтримки
  • 36 жінок (12%) є учасницями програм зменшення шкоди та догляду і підтримки.

Результати дослідження

Половина респонденток проживала в умовах бідності (67,0%). Тільки одна жінка зазначила, що в неї немає фінансових проблем. У третини жінок немає дітей (34,7%). У 38,7% опитаних жінок одна дитина проживає з ними, у 23,0% – дві.

Більшість респонденток складають гетеросексуальні жінки (93%). Більше половини опитаних ВІЛ-позитивних жінок має сексуальних партнерів серед людей, які вживають наркотики (54,7%). Майже половина опитуваних жінок вказала на досвід вживання наркотиків (42%), а кожна п’ята (19%) – на досвід секс-праці. Учасницями програми ОЗТ є 19,3% жінок. Кожна сьома респондентка перебувала в минулому в місцях позбавлення волі (15,3%). Бездомні жінки складають 7% опитаних, внутрішні переселенки – 6,33%. Майже кожна п’ята (18,3%) ВІЛ-позитивна жінка, яка живе з інвалідністю, потерпає (або потерпала) від домашнього насильства.

Психологічне насильство

Учасниці дослідження зазначили, що з моменту постановки діагнозу “ВІЛ-інфекція” хтось часто або іноді:

  • обзивав чи ображав їх словесною – 92%,
  • залякував, погрожував словесно, обіцяв заподіяти шкоду жінці або кому-небудь, хто їй дорогий – 86%,
  • принижував, знецінював жінку або її дії, в тому числі в присутності інших людей – 93%,
  • виявляв надмірні ревнощі, контролював, забороняв спілкуватися з іншими людьми – 84%,
  • переслідував жінку, дзвонив, писав повідомлення, намагався спілкуватися проти її волі – 70%.

Про постійне психологічне насильство заявили 29% жінок.

Економічне насильство

Майже кожна третя жінка стикалася з тим, що їй забороняли звертатися за медичними послугами, соціальними та іншими видами допомоги (29,0%) або забороняли працювати (31,0%).

З моменту постановки вам діагнозу “ВІЛ-інфекція” той, з ким ви ведете спільний побут часто або іноді:

  • відмовлявся давати достатньо грошей на домашні потреби, навіть коли у нього вони були – 77%,
  • витрачав спільні фінансові кошти без узгодження з жінкою – 87%,
  • відмовлявся вносити свій вклад в спільні фінансові кошти – 81%.

Цитати респонденток:

«…не хотів дати грошей на дорогу до Одеси до лікаря за препаратами».

Використання дітей як спосіб маніпуляції

45% ВІЛ-позитивних жінок повідомили про психологічний, фізичний чи інший вплив на їхніх дітей для того, щоб зробити жінці боляче. Кожна шоста зазначила, що з нею боролися за право опіки над дітьми (16,0%), а кожна п’ята повідомила, що її дітей утримували з метою залякати або домогтися від жінки якихось дій (19%). Більше половини жінок пережили ситуації використання дітей чи інших близьких людей для тиску на неї (52%).

Цитати респонденток:

«…Казав: “Навіщо дітям інфікована мати?”».

Фізичне насильство

З-поміж усіх видів насильства фізичне займає найвищих рейтинг – 94%. Протягом останнього року половина жінок з ВІЛ іноді (54%), а чверть постійно, зазнавали фізичного насильства (16%).

Форми фізичного насильства:

  • 52% – бив долонею,
  • 45% – бив кулаком або предметом,
  • 45% – смикав за волосся,
  • 21% – погрожував ножем або зброєю,
  • 76% – тряс або штовхав,
  • 33% – душив,
  • 5% – наносив опіки
  • 2% – бив ногами

Окремо жінки додали про те, що “бив та ламав мої речі”, “погрожував розчленити”, “ламав ребра”, “закривав в квартирі та не випускав”.

Третина жінок, які пережили ситуацію фізичного насильства, пов’язують її з ВІЛ-статусом (32%).

Цитати респонденток:

«…У ситуації, що відбувається, періодично згадувався мій статус, в принизливій формі.»

«…Бив і кричав «СНІДоносна»

Сексуальне насильство

З моменту постановки діагнозу “ВІЛ-інфекція” 27% жінок з ВІЛ іноді або часто зазнавали сексуального насильства, а 18% жінок – протягом останнього року.

25 жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язують його з ВІЛ-статусом (майже третина).

Цитати респонденток:

«…Що хочу, те й роблю. У тебе ВІЛ – нікуди не підеш і не поскаржишся. Ти нікому не потрібна, щоб тебе захищати»

«…Говорив: “Що ти ламаєшся, ти все одно інфікована більше нікому не потрібна»

Обізнаність жінок щодо наявної допомоги у зв’язку з насильством

 Дослідниці запитали у жінок, чи знають вони, де можна отримати наступні види допомоги:

  • Психологічна допомога по телефону – 56%
  • Очна психологічна допомога (консультації, групи підтримки) – 65%
  • Притулок, кризовий центр – 42%
  • Юридична допомога (консультація, ведення справи в суді) – 58%
  • Соціальна допомога – 58%
  • Матеріальна підтримка – 12%
  • Медична допомога людям, які пережили насильство – 53%.

Таким чином, 58% жінок, які живуть з ВІЛ, та зазнавали насильства, є учасницями програм зменшення шкоди та догляду і підтримки не поінформовані про притулки та кризові центри.

З повним звітом ви можете ознайомитися за посиланням.

Звіт підготовлений БО “Позитивні жінки” в рамках проєкту “Розвиток потенціалу спільноти жінок, які живуть з ВІЛ”, який реалізується БО “100%ЖИТТЯ” в рамках національного проєкту «Посилення впливу на зменшення тягаря туберкульозу через створення універсального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування, збільшення обсягів профілактики, діагностики та лікування ВІЛ, що спираються на доказову базу, побудова життєздатних та стійких систем для здоров’я», за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.

 Викладені погляди і точки зору є поглядами і точками зору БО “Позитивні жінки” і не можуть розглядатися як погляди або точки зору Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, і благодійної організації «100% ЖИТТЯ».

[1] Дослідження проблеми насильства по відношенню до жінок, які живуть з ВІЛ в Східній Європі та Центральній Азії. Євразійська Жіноча Мережа зі СНІДу. 2018 рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *