Blog

Як захистити медичні та трудові права жінці, яка живе з ВІЛ
новини

Як захистити медичні та трудові права жінці, яка живе з ВІЛ

Що робити, якщо лікар ставиться не толерантно? Якщо відмовляють у медичних послугах? Створюють окремі черги для ВІЛ-позитивних чи без кінця перенаправляють? У медичній картці поставили помітку? Дізнались про ВІЛ-статус у колективі, як бути далі? Необхідна додаткова відпустка, чи є можливість її отримати для ВІЛ-позитивної жінки чи матері? Як захистити свої права? 

На ці та безліч інших запитань ми отримали відповіді від адвокатки, юридичної спеціалістки в області трудового, медичного, корпоративного та господарського права Вікторії Поліщук на майстер-класі Школи життя з ВІЛ на тему «Захист прав ЖЖВ (жінок, які живуть з ВІЛ) у сфері медицини, трудового права і про можливість захисту у сфері сімейних взаємовідносин».

Кодекс законів про працю України є доволі давнім та не зовсім адаптований до умов сучасної України, тому все частіше організації долучаються до політики комплаєнсу. Це правила внутрішнього трудового розпорядку, тобто як поводитися з різними співробітниками. Отож, що стосується трудового права:

  • відсутність поваги до прав людини є причиною дискримінації на роботі, не лише за ознакою здоров’я, а й за ознакою статі;
  • згідно з висновками UNAIDS, відсутність етики стосовно ВІЛ-позитивних жінок є основною перепоною для розвитку суспільства;
  • у Кодексі законів про працю України є перелік документів, які необхідно надавати при прийманні на роботу: диплом та трудова книжка. Крім цього, можуть бути ще інші документи, але в жодному із цих документів не вимагається довідка про відсутність ВІЛ;
  • жінок, які мають дітей до 3-х років не можуть залучати до роботи у нічний час;
  • щодо відпусток: щорічна відпустка (24 дні); по догляду за дитиною, яка живе з ВІЛ або по догляду за дитиною-інвалідом; якщо двоє дітей до 15 років, то є можливість отримати додаткові 10 днів; відпустка у зв’язку із ненормованим робочим днем та шкідливими умовами праці до 7-ми днів (тобто у зв’язку із роботою за комп’ютером або інші шкідливі умови, але важливо, щоб у посадовій інструкції та/або у колективному договорі була функція, на яку можна посилатись); безоплатна творча відпустка до 10 днів (у зв’язку із науковими дослідженнями, підвищення кваліфікації); відпустка у зв’язку із навчанням (10 днів); відпустка без збереження заробітної плати;
  • в колективному договорі чи посадовій інструкції є прописані всі функції та можливості щодо відпусток, тому ви можете запросити копію відповідного документу;
  • у роботодавця можна запросити матеріальну допомогу у зв’язку зі своєю хворобою або когось із членів сім’ї, а також на санаторно-курортну реабілітацію;
  • згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю, якщо ви потребуєте легших умов праці у зв’язку зі станом здоров’я, то роботодавець зобов’язаний забезпечити такі умови зі збереженням попередньої заробітної платні.

Існують рекомендації 2010 року щодо ВІЛ/СНІДу та сфери праці №200 Міжнародної організації праці:

  • не проводити обов’язкове тестування на ВІЛ серед працівників за будь-яких обставин і для будь-яких цілей;
  • не відмовляти працівникам, які живуть з ВІЛ, в будь-якій професійній сфері;
  • відсутність дискримінації працівників, відмова у збільшенні обсягу або зміні посадових обов’язків;
  • гарантована конфіденційність щодо ВІЛ-статусу на робочому місці.

Якщо у зв’язку з ВІЛ ваші трудові права порушуються то можливі такі варіанти:

  • звернутися в Суд із заявою про порушення права на захист честі і гідності, проте у вас мають бути аудіо-, відеодокази чи свідки;
  • написати скаргу роботодавцю, щоб він вжив заходів. Якщо роботодавець не відповідає на вашу скаргу протягом 30-ти днів, можна написати скаргу у Державну службу України з питань праці (штрафи від 40000 до 400000 за 1 порушення);
  • якщо безпосередньо роботодавець порушує права, то ви можете поскаржитися у Державну службу України з питань праці або звернутися до суду чи у правоохоронні органи. Також, якщо на підприємстві є комісія з питань праці по розгляду суперечок в компанії, то ви можете звернутися до неї;
  • якщо роботодавець не виплачує певну матеріальну допомогу, то крім усього, можна звернутися ще у Фонд соціального страхування;
  • також можна звернутися до Уповноваженої Президента України з прав людини.

У разі, якщо ви хотіли б мирним шляхом врегулювати спір із можливою, наприклад, компенсацією, то можна звернутися до послуг професійного медіатора.

Основною перепоною в захисті прав жінок, які живуть з ВІЛ залишається те, що самі жінки не готові йти до кінця у тривалій процедурі відстоювання своїх прав.

Трохи медичного права:

  • заборонені будь-які позначки та шифри на медичних картках, конфіденційність повинна бути цілком забезпечена;
  • забороняється маркування ліжок чи палат, у яких перебувають ВІЛ-позитивні люди;
  • у державних медичних закладах міста Києва є документ «Права та обов’язки пацієнта», який повинен бути у доступі для відвідувачів медзакладу, тобто має бути вивішеним на стенді або видаватися на вимогу в реєстратурі чи заступником директора з медичної частини;
  • лікуючий лікар та медичні сестри несуть відповідальність за дискримінаційні моменти.

Отже, якщо ваші права порушуються у медичному закладі, перше що потрібно зробити – написати скаргу головному лікарю, але на відповідь прийдеться зачекати до 30 днів. Можна, також, скористатися послугою адвоката, адже на адвокатські запити надаються відповіді протягом 5-ти робочих днів. Як наслідок, повинна бути створена комісія, яка буде розглядати цей конкретний випадок і порушнику може бути винесено догану або навіть звільнення.

Існує ще декілька варіантів:

  • звернення-скарга в ДОЗ (місцевий Департамент охорони здоров’я);
  • звернення-скарга в МОЗ (Міністерство охорони здоров’я);
  • звернення в суд;
  • заява у поліцію;
  • звернення до Уповноваженої Президента України з прав людини;
  • залучення ЗМІ сприяє приверненню уваги до проблеми порушення прав.

 

Знайте та захищайте свої права!

Захід організовано в рамках проекту «Підтримка та наснаження ВІЛ+ жінок київського регіону для протидії насильству та стигмі», який впроваджується на базі організації “Позитивні жінки”, за фінансової підтримки AIDS Healthcare Foundation, у партнерстві з AHF-Ukraine.

Фото на обгортці: by Cristian Newman on Unsplash

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *